Про проект

Назва проекту: “В гостях удома”
Категорія проекту: електронна база німецьких запозичень в українській мові

Їдучи в Карпати, ми, українці, любимо милуватися неймовірними гірськими ландшафтами, а у випадку проблем із нарахуванням коштів на таку омріяну карпатську відпустку біжимо до бухгалтера. Ми залюбки замовляємо у привітного кельнера добрий шніцель з рум’яною скоринкою і п’ємо зі старим другом “на брудершафт“. Ми мріємо про те, щоб наші діти були вундеркіндами і повсякчас поглядаємо на циферблат годинника, аби не спізнитися…

Мабуть, навіть базових знань призабутої зі шкільних часів німецької мови звичайному українцеві буде достатньо, щоб помітити, що виділені вище слова, які міцно і давно осіли в нашій мові, примандрували до нас із німецькомовних країн. Та найцікавіше те, що таких слів-”німців” в українській мові чимало. Дослідники нараховують приблизно 1000 німецьких запозичень в українській мові. Деякі лексеми настільки асимілювалися в мові, що їхнє німецьке походження заледве помітне. Як справжні німці, вони збиралися в гості ненадовго, але в Україні їм, очевидно, так сподобалося, що з часом українська мова стала для них справжньою домівкою… З тих пір українці люблять одяг із чистої бавовни, покривають дахи своїх затишних осель надійною бляхою, на весілля одягають галстук, який давно чекав свого виходу в світ у шафі, охоче танцюють віденський (чи, можливо, якийсь простіший) вальс і ласують вафлями з шоколадною глазур’ю. Білосніжні  ґардини в українських домівках тільки найвищого ґатунку, а неґречних грубіянів тут садять під арешт. На українських кухнях готують неймовірно смачні кнедлі, а в льохи восени засипають багатий урожай картоплі та редьки…

Багато цікавого про те, як німецькі запозичення, зокрема, позначення ремісничих професій, потрапили і вкоренилися в українській мові, Ви дізнаєтеся з німецькомовної статті львівських германістів Т. Пица і Б. Максимчука: Pyts, T. und Maxymtschuk, B. (2020): Einige deutsche Handwerkerbezeichnungen im Ukrainischen.

Мета нашого проекту – ознайомити україномовну аудиторію з широкою палітрою активно вживаних німецьких запозичень в українській мові. Для цього на основі фундаментальних друкованих видань створено електронну базу запозичених лексем, які для зручності можна переглядати не лише у формі єдиного списку, але й фільтрувати за найрізноманітнішими категоріями. Також із запозиченнями можна знайомитися, виконуючи вправи та проводячи час за тематичними іграми.

Добірка запозичень формувалася за критеріями загальновживаності (діалектизми практично відсутні) та актуальності (архаїзмів та історизмів тут теж немає).

У базі користувач знайде не тільки німецький відповідник, від якого утворилося українське слово, але й дізнається більше про історію запозичення, адже у багатьох випадках цей процес відбувався не безпосередньо з німецької мови, а через інші слов’янські мови (польську, чеську, російську тощо). Крім того, до кожної лексеми подано цитати з творів як українських класиків (І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, І. Нечуй-Левицький та ін.), так і сучасних авторів (Ю. Андрухович, С. Жадан, Л. Костенко, О. Забужко, Т. Прохасько та ін.), які засвідчують загальнолітературний статус запозичених слів і їхнє активне вживання в українському художньому дискурсі протягом вже тривалого часу.

Цільова аудиторія нашої електронної бази – це школярі та студенти, які вивчають німецьку мову, а також вчителі та викладачі німецької й української мов, які прагнуть показати своїм учням близьку лексичну спорідненість німецької та української мов попри їхню приналежність до різних мовних груп. Дидактична цінність пропонованої бази слів і розроблених командою проекту вправ у тому, що співставлення слів у двох мовах формує в учнів і студентів здатність до філологічного аналізу лексично скарбу рідної та іноземної мови й до активнішого, глибшого зацікавлення цими мовами.

Тож вирушаймо разом на зустріч до німецьких “гостей” в наших українських “домівках”!

Проект щодо створення електронної бази реалізовано у співпраці з Науково-дослідним центром «Німецька мова в Центральній, Східній та Південно- Східній Європі» при Регенсбурзькому університеті за фінансової підтримки Уповноваженої федерального уряду з питань культури і медіа ФРН. Він є продовженням реалізованого у 2019 році масштабного проекту “Історія, сучасність і майбутній потенціал німецької мови в Україні”.

У формуванні електронної бази даних використано таку друковану літературу:
1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 1: А–Г / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), І. К. Білодід, В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 1982. – 632 с.
2. Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 2: Д–Копці / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 1985. – 572 с.
3. Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 3: Кора–М / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко; Укладачі: Р. В. Болдирєв, В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, О. С. Мельничук, Г. П. Півторак, А. Д. Пономарів, Н. С. Родзевич, В. Г. Скляренко, І. А. Стоянов, А. М. Шамота. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 1989. – 553 с.
4. Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 4: Н–П / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, Г. П. Півторак, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко; Укладачі: Р. В. Болдирєв, В. Т. Коломієць, А. П. Критенко, О. С. Мельничук, Г. П. Півторак, А. Д. Пономарів, В. Г. Скляренко, І. А. Стоянов, В. А. Ткаченко, О. Б. Ткаченко, А. М. Шамота. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 2003. – 657 с.
5. Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 5: Р–Т / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, Г. П. Півторак, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко; Укладачі: Р. В. Болдирєв, В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, О. С. Мельничук, В. Г. Скляренко, І. А. Стоянов, А. М. Шамота. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 2006. – 705 с.
6. Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 6: У–Я / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, Г. П. Півторак, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко; Укладачі: Г. П. Півторак, О. Д. Пономарів, І. A. Стоянов, О. Б. Ткаченко, A. M. Шамота. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 2012. – 568 с.
7. Höfinghoff, Marina. Deutsche Entlehnungen im Ukrainischen an der Wende vom 19. zum 20. Jahrhundert: Bestand und Entwicklung bis zur Gegenwart. — Wien: Praesens Verlag, 2006. – 359 S.